Давайте добрі приклади. Поводьтеся так, щоб дитина не бачила суперечностей у ваших словах і діях.
Чітко визначайте межі дозволеного. Погодьте з чоловіком (дружиною) спільну лінію поведінки, щоб не сперечатися в присутності дитини. Потім поясніть їй сутність обмежень.
Виявляйте наполегливість. Визначившись щодо меж дозволеного, твердо вимагайте дотримання встановлених вами правил без жодних відступів.
Виявляйте сталість. Якщо сьогодні дозволили дитині щось зробити або взяти, забудьте про післязавтрашню заборону, якщо повториться така сама ситуація.
Вводьте в «уроки дисципліни» гру. Така ситуація передбачає перетворення нудного повчання у захопливе заняття.
Відвертайте увагу. Якщо дитина вередує, переводьте її увагу на щось привабливе для неї. Наприклад, дайте їй у руки старий транзистор, який вона може спокійно доламати, полишивши телевізійний пульт. Замість штовхати сусідську дитину, нехай робить це з м’ячем або подушкою.
«Фізичне усунення». Якщо вам не подобається постійне посягання на ваш улюблений порцеляновий сервіз, простіше прибрати його з очей малого пустуна.
Зробіть оселю безпечною. Облаштуйте квартиру так, щоб дитина могла гратися і обстежувати всі цікаві їй місця без вашого постійного « не можна».
Засуджуйте не дитину, а її вчинки. Краще скажіть «Не люблю, коли ти б’єш чашки з дорогого сервізу», аніж «Який же ти незграбний (неслухняний тощо)».
Повторення — матір навчання. Навіть найкмітливіша дитина одразу не запам’ятає всі заборони й накази. Головне — не лінуватися й частіше пояснювати суть усталених у родині обмежень і правил поведінки.
У дітей коротка пам’ять. Робіть пустунові зауваження одразу, коли він завинив, бо інакше він не зрозуміє й не запам’ятає уроку.
Не читайте довгих нотацій. Одне коротке зауваження набагато ефективніше.
Пояснюйте дитині мотиви вашої поведінки, якщо вона не розуміє, чого ви хочете від неї й чому.
Залучайте дитину до прийняття рішень. Радьтеся з нею, цікавтеся її думкою, запропонуйте на вибір два виходи зі складної ситуації й разом обговоріть найкращий. Розмірковування — також своєрідний маневр для відвертання уваги.
Запобігайте конфліктний ситуаціям. Краще відвернути її, аніж потім шукати вихід. Скажімо, вирушаючи у подорож, візьміть для кожної дитини улюблені іграшки.
Будьте поблажливими до непосид. Малята не можуть тихо сидіти на концерті або слухняно йти біля вас на прогулянці.
Любіть дитину. Якщо ви звертаєте на неї увагу лише тоді, коли вона вередує, б’ється чи кусається, не сподівайтеся на гарні результати від спонтанних виховних заходів.
