Уникайте критичного погляду на дошкільника, спробуйте прийняти його таким, який він є, не порівнюючи ні з іншими однолітками, ні з уявним ідеалом. .
Створіть для дитини умови, щоб вона могла задовольняти свої нагальні духовні потреби — потребу в любові, увазі, турботі, самоповазі, спілкуванні з приємними людьми, пізнанні.
Удосконалюйте своє вміння розпитувати дитину й вислуховувати її, демонструючи при цьому щиру зацікавленість, розуміння, співчуття.
Дайте дитині змогу за допомогою малювання фарбами, фломастерами, олівцями, крейдою звільнитися від страху, напруження, негативних переживань. Теми малюнків можуть бути різними: «Коли я вдома один», «Я засмучений», «Що мені наснилося», «Ми з мамою радіємо», «Мій страх» тощо. Головне, щоб дитина усвідомлювала свої переживання й намагалась передати їх за допомогою кольорів і форм.
Розширюйте уявлення дитини про почуття — радість, інтерес, подив. горе. смуток, страждання, страх, провину, сором, заздрість, жадібність, досаду, гнів.
Навчайте дітей емоційно адекватно реагувати на події, вчинки, результати діяльності. Вправляйте її в умінні правильно переживати як перемогу, так і поразку. Виробляйте помірковане ставлення до труднощів, оптимістичне ставлення до необхідності їх долати.
Виховуйте волю дошкільників, вправляйте їх у проявах довільної поведінки. Уникайте звичного оцінювання результатів праці. Акцентуйте увагу дітей на процесі подолання труднощів. Оцінюйте насамперед зусилля дитини, її намагання впоратись зі складною ситуацією.
Періодично давайте дітям змогу розвантажуватися, розслаблюватися. Для цього можна використати ігри в ляпки, ігри з папером, який дозволяється рвати, м’яти. Для зняття агресії можна використати гумову грушу або запропонувати дитині виконати фізичні вправи, танцювальні рухи.
