Що ми розуміємо під поняттям «раціональне харчування»? Це фізіологічно повноцінне харчування дитини — різноманітне і збалансоване, що містить усі необхідні ко
Харчування дітей, які часто хворіють
Що ми розуміємо під поняттям «раціональне харчування»? Це фізіологічно повноцінне харчування дитини — різноманітне і збалансоване, що містить усі необхідні компоненти для повноцінного розвитку дитячого організму.
Раціональне харчування є невід’ємною складовою здорового способу життя та одним з чинників підвищення резистентності організму до більшості інфекційних і неінфекційних захворювань у дітей раннього та дошкільного віку.
Неправильне харчування дитини є причиною різноманітних порушень травлення, що негативно відбивається на стані імунної системи. Останнім часом значно зросла кількість дітей, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту, у тому числі дисфункціональні. Як правило, саме таких дітей зараховують і до групи тих, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання.
Через патологію шлунково-кишкового тракту, що зумовлює різні види порушення травлення, у дитини розвивається дисбіоз (або ж дисбактеріоз) кишківника. Саме у кишківнику знаходиться багато лімфатичних фолікулів, 60% яких формують імунну систему. Внаслідок порушення травлення в організмі накопичуються токсини, що виснажують імунну систему. До того ж через дисбіоз кишківника дружня мікрофлора пригнічується, а патогенна й умовно патогенна — зростає, що збільшує навантаження на імунну систему організму та знижує його захисні функції. Отже, бачимо досить чіткий зв’язок між порушенням травлення і зниженням опору організму інфекційним захворюванням.
До того ж часто хворіють ті діти, які страждають на різні види алергії, зокрема харчову. Схильність організму до алергічних реакцій свідчить про неправильну роботу імунітету. Нераціональне харчування лише посилює ймовірність появи алергії та спричиняє дисбаланс в імунній системі. Як наслідок — дитина частіше хворіє.
На що слід звернути увагу при формуванні раціону дітей, які часто хворіють? По-перше, на якість продуктів. Саме використання якісних продуктів харчування, багатих на мікроелементи та вітаміни, убезпечить організм дитини від частих випадків захворювання. По-друге, на спосіб зберігання продуктів і їх відповідність термінам зберігання.
В останні роки зросла кількість дітей, хворих на латентний (прихований) залізодефіцит, одним із проявів якого може бути саме підвищена хворобливість дитини. Результати обстежень таких дітей показують рівень гемоглобіну у межах норми — близько нижнього значення норми (для дітей 1-2 років нижнє значення норми — 105 г/л, для дітей 3-6 років — 110 г/л) або неістотно знижений. Тому необхідно слідкувати за тим, щоб до раціону дітей, які часто хворіють, входили продукти з високим вмістом заліза (див. Перелік продуктів із високим вмістом заліза).
При укладанні меню для дітей, які часто хворіють, слід також звернути увагу на спосіб кулінарного оброблення продуктів. Страви мають бути максимально простими: смаження слід уникати.
Окрім якості продуктів, слід звертати увагу і на достатню енергетичну цінність. Добовий калораж має відповідати віковим потребам дитини і формуватися за рахунок продуктів, що максимально легко засвоюються: молочні і кисломолочні продукти, різні види круп (насамперед вівсяна, гречана, пшоняна), нежирні сорти риби і птиці, яйця, овочі та фрукти.
УВАГА, БАТЬКИ! Не можна годувати дитину силоміць, особливо хвору. Під час інфекційного захворювання печінка дитини бере активну участь у синтезі антитіл, і не слід «відволікати» її від цієї важливої справи. Якщо прийшовши з дошкільного закладу, хвора ди тина відмовляється від вечері, не слід примушувати її. У першу добу захворювання ГРВЗ можна пропонувати дитині лише тепле пиття — воду або чай. Печиво, цукерки та інші легкозасвоювані вуглеводи у цей період вживати не бажано.
На імунітет позитивно впливають:
— якісні та корисні продукти;
-дотримання режиму харчування;
— відповідність добового калоражу віковим потребам дитини;
-необхідна кількість білків, жирів і вуглеводів;
-прості несмажені страви, мінімум термічного оброблення;
— прийоми їжі під час хвороби за бажанням дитини
Продукти та страви, шкідливі для здоров’я дітей, які часто хворіють
— картопляні чіпси і картопля «фрі», що містять шкідливу суміш вуглеводів і жирів зі смаковими домішками;
— солодкі шоколадні батончики з великою кількістю цукру та різних штучних домішок;
— солодкі газовані й ароматизовані напої, деякі консервовані нектари, соковмісні напої;
-сосиски, сардельки, варена ковбаса, паштети та інші продукти з так званими «прихованими» жирами; тобто жири у складі цих продуктів (сало, внутрішній жир, свиняча шкірка тощо) становлять 40% маси, але замасковані під м’ясо за допомогою смакових домішок;
— м’ясні та овочеві продукти, законсервовані із застосуванням оцту та інших консервантів;
-гриби — через те, що організм дитини до 7 років не виробляє ферментів, здатних адекватно перетравити білки, що входять до складу грибів.
При складанні раціону слід уникати одноманітності. Особливу увагу варто звертати на режим харчування. Завеликі чи замалі проміжки між прийомами їжі негативно впливають на систему травлення дитини і, відповідно, захисні сили організму.
Розпорядок дня
Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.
Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).
Збалансоване харчування
Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків — глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.
Процедури загартування
Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування є свіже повітря й вода.
Загартування повітрям
Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.
Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.
Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 0С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.
Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров’я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедуру у формі гри чи з використанням ігрових елементів.
Загартовування водою
Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 0С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на 1 0С, поки вона не досягне 28-30 0С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.
Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 0С до 22-23 0С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.
У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-36 0С до 18-20 0С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.
Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 0С, поступово її знижують до 18-28 0С, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (36 0С).
Вживання фіточаїв
Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.
Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.
Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.
Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.
Дихальна гімнастика
Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.
Проблема дитячого садка — добре це чи погано, віддавати чи почекати — таке запитання рано чи пізно виникає в кожній сім’ї. Прийняття рішення батьками визначається особистим досвідом. Але, поза всяким сумнівом, відвідування дошкільного закладу має свої плюси та мінуси.
А визначитись потрібно з точки зору науки — педагогіки, медицини, психології. З наукової точки зору відвідування дитячого садка — фактор позитивний в усіх питаннях, необхідний для повноцінного виховання та розвитку малюка. Мистецтво спілкування з іншими членами суспільства грає важливу роль в житті кожного, тому спілкуватись потрібно вчитись змалку.
Оформлюючи дитину в групу, батьки переживають: як там зустрінуть дитину? Як будуть годувати? Чому навчать? Чи добре буде малюку? Чи будуть його любити?
Це хвилювання можна пояснити — батьки вперше залишають дитину з незнайомими людьми. Це хвилювання підсилюється, коли малюк не хоче йти до садка, не хоче розлучатись з рідними, відмовляється від гри з дітьми.
Чи у всіх дітей однакова поведінка при вступі в садок? Ні. Одні діти впевнені, вибирають гру, ідуть на контакт з дітьми та дорослим, інші — менш впевнено, більше спостерігають, ще інші — проявляють повне небажання іти в групу, негативізм, відхиляють всі пропозиції, бояться відійти від батьків, голосно плачуть.
Причини такої поведінки різні: це і відсутність режиму вдома, і невміння гратись, і несформованість навичок самообслуговування. Однак основна причина — це відсутність досвіду спілкування з однолітками та дорослими.
Спостереження показують, що хлопчики 3-5 років гірше переносять розлуку з рідними. А найкраще проходить адаптація у віці після 1 року 6 місяців.
Середній строк адаптації — 7-10 днів в ясельному віці; з 3 років — 2-3 тижні; 5-6 років -1 місяць. Виникнення у дитини стійкого «адаптаційного синдрому» свідчить про її неготовність до виходу із сім’ї.
— підтримувати позитивну установку, бажання йти в садок;
— прислухатись до порад педагогів, якщо дитина відчуває між батьками та вихователем повне розуміння — вона швидше звикає;
— в перші дні рекомендоване короткочасне перебування в групі — 1-2 години;
— наблизити домашній режим до садкового;
— провести всі профілактичні заходи, рекомендовані лікарем;
— утримуватись від шумних масових вистав, щоб зменшити емоційне навантаження;
— навчати навичкам самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок)
Правильна поведінка рідних в період адаптації:
— говорити дитині, що вона вже доросла,
— не залишати надовго — на цілий день в групі.
— погуляти після відвідування на майданчику садка,
— давати із собою улюблені іграшки,
— повідомляти вихователя про особливі звички дитини,
— довіряти працівникам установи,
— придумати ритуал «прощання» і обіграти вдома,
— зустрічати дитину з посмішкою,
— розповідати дитині якомога більше доброго про садок,
— підтримувати самостійність дитини вдома.
Чого не потрібно робити:
— негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,
— наказувати вдома дитину за капризи в садку,
— виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,
— забороняти контакти з іншими дітьми,
— залякувати дитину дитячим садком.
Ознаки позитивної адаптації дитини в садку — хороший апетит, спокійний сон, адекватна реакція на діяльність з вихователем, бажання спілкуватись з дітьми, іти в групу, нормальний емоційний стан.
Про те, що до школи дитину треба готувати, знають усі. А от про те, що і до вступу в дошкільний навчальний заклад малюка треба теж готувати, багато хто з батьків не здогадується. В інших випадках це питання починає хивлювати батьків занадто пізно – коли вони безпосередньо вже зтикаються з труднощами звикання (адаптації) дитини до нових умов, або коли до першого відвідання дитячого садка залишається всього кілька днів. Між тим, якщо малюка не готувати заздалегідь до цієї важливої в його житті події, це може призвести до неприємних і навіть тяжких наслідків.
Науковці доводять, що вступ малюка до дитячого садка в усіх випадках супроводжується для нього психологічними труднощами, адже він має пристосуватися до нових умов (адаптуватися), виробити нові для себе форми поведінки. Дитина вперше залишається без рідних, тому в неї настає стан страху, відбувається психічне перенапруження, що призводить до змін в роботі різних систем організму. В цей час більшість дітей перебуває у стані стресу. Як результат – вони слабнуть, у них знижується опорність до мікробної та вірусної флори, вони починають хворіти. Отже, ствердження частини мам: “Віддала дитину до дитячого садка і вона почала хворіти!” – є наслідком не поганого догляду з боку персоналу дошкільної установи, а в більшості випадків — наслідком відсутності належної підготовки самого малюка до вступу в дитячий садок.
Так що ж то є – адаптація до дитячого садка?
Чому одні діти звикають до нових умов швидко і легко, а інші – довго і важко?
Як саме потрібно готувати дитину до вступу в дитячий садок?
Що слід робити вдома, щоб малюк не хворів після перших днів відвідування дошкільного навчального закладу?
Чому не можна залишати його на цілий день у перші дні відвідування групи?
Чому частина дітей починає хворіти одразу ж після вступу в дитячий садок?
Відповіді на ці та інші запитання, гадаємо, зацікавлять багатьох батьків, які виховують маленьких дітей.
1. Адаптація легкого ступеню (триває до 1 місяця)– прояв тимчасового негативного емоційного стану. В цей час дитина погано спить, у неї знижується апетит, вона неохоче вступає в контакт з дітьми. У малюка може з’явитися нежить. Протягом першого місяця після вступу дитини в дитячий садок усі ці прояви зникають.
2. Адаптація середнього ступеню (тривалість від 1 до 2 місяців) – нормалізація емоційного стану дитини триває більше місяця. Як правило, після вступу в дитячий садок дитина хворіє на гострі респіраторні інфекції. Хвороба триває 7-10 днів і завершується без ускладенень.
3.Адаптація важкого ступеню є найнебажанішою і характеризується дуже тривалим перебігом (до 6 місяців і більше). В цьому випадку дитина переносить повторні захворювання, що часто мають ускладнення. У неї можуть спостерігатися стійкі порушення поведінки (наприклад, спить тільки сидячи, ховається під ліжко, у шафу для одягу, намагається втекти, відмовляється від прогулянок тощо). Бувають випадки, коли такі діти відмовляються їсти в дитячому садку – іноді протягом 6-8 місяців! Цей вид адаптації негативно впливає на розвиток малюка і стан його здоров’я. Тому, щоб не доспустити важкої адаптації, важливим завданням батьків є якісна підготовка власної дитини до в ступу в дитячий садок.
Зміцнювати здоров’я і привчати малюка до режиму дня необхідно з перших днів його життя. Ні в якому разі не можна перегрівати дитину! Візьміть собі за правило щоденні прогулянки з дитиною — двічі на день (після сніданку та полуденку) за умови будь-якої погоди. Виключення становлять проливний дощ, сильний і поривчастий вітер та занадто низька для дитини температура повітря (нижче –150С). Рухливі ігри, фізичні вправи, свіже повітря – все це сприятиме зміцненню здоров’я дитини, попередить простудні захворювання, знизить вірогідність їх виникнення під час адаптаційного періоду.
Дуже важливо привчати малюка до різноманітного харчування (молочні, овочеві, м’ясні страви). Адже в дитячому садку, наприклад, обід складається з кількох страв. До того ж меню щодня змінюється. Радимо мамам заздалегідь ознайомитися з меню дитячого садка і готувати схожі страви вдома. Якщо дитину годували перетертими стравами, слід поступово підготувати її до вживання твердої їжі. Лише за цих умов ваш малюк легше реагуватиме на зміни в харчуванні, коли почне відвідувати дошкільний заклад.
Необхідно навчити дитину їсти самостійно (з 1,5 року), пити з чашки, мити руки, користуватися горщиком, самостійно гратися іграшкою. Якщо малюк вдома зазвичай засинає за умови колисання і з соскою, до вступу в дитячий садок від цього його треба поступово відучити.
Все, про що йшлося вище – надзвичайно важливо, однак не найголовніше у підготовці дитини до вступу в дошкільний заклад. Наукові дослідження останніх років доводять найсуттєвішу важливість ще одного фактора – розвитку в дитини потреби у спілкуванні з іншими дорослими та дітьми, а також цілеспрямоване формування у неї навичок спілкування.
Деякі батьки часто обмежують коло спілкування власного малюка лише родичами. Такі мами і тата не звертають увагу дитини на інших людей або формують негативне ставлення до них: “Бачиш, оцей дядя зараз забере тебе!”, “Не плач, а то зараз віддам тебе оцій тьоті!” тощо. Відсутність досвіду спілкування з іншими людьми, негативна оцінка часто призводять до небажання і невміння дитини встановлювати контакт з ними. Обмеження спілкування вузьким колом рідних негативно впливає на дитину при вступі в дошкільний навчальний заклад, зумовлює тривале й важке звикання до нього.
Батьки мають допомогти дитині якомога швидше подолати страх перед незнайомими дорослими, сприяти розвитку навичок спілкування з іншими дітьми. Для цього слід звертати увагу малюка до дій та поведінки інших людей, спонукати до встановлення контактів з ними: “Покажи тьоті/дяді іграшку”, “Дай погратися дівчинці лялькою” та ін.. Обов’язково похваліть дитину після цього. Якщо син чи донька у перші хвилини контакту знічується і ще більше притискується до мами чи тата, не наполягайте. Треба дати малюкові можливість освоїтися, роздивитися назнайомця, а потім знову спробувати знайти причину для спілкування. Необхідно навчити дитину, як звернутися до іншого хлопчика чи дівчинки, як поділитися іграшкою, як пожаліти того, хто плаче. Корисно запрошувати до себе на гостину інших дітей з мамами/татами, адже правила людських взаємин засвоюються набагато складніше й триваліше, ніж побутові правила. Діти, що звикли до спілкування з широким колом дорослих і дітей, потім легко вступають у контакт з вихователем дитячого садка, період адаптації у них проходить легше.
До дня першого відвідування дитиною дитячого садка батькам бажано зустрітися з вихователями групи, розповісти їм про всі звички, смаки і особливості поведінки малюка, про всі його уміння і досвід спілкування. Слід зауважити, що протягом місяця перед вступом в дошкільний заклад дитині забороняється робити будь-які щеплення, а в дошкільному закладі чергове профілактичне щеплення вперше дозволено робити лише після закінчення адаптаційного періоду (але не раніше, ніж через місяць після вступу дитини в дитячий садок).
Після оформлення медичних документів, бесід з вихователями ви нарешті приводите свого малюка в групу. В перші дні перебування у незнайомих умовах навіть кілька годин для нього є досить значним психічним навантаженням. Тому протягом першого тижня доцільно залишати дитину в групі лише протягом 1-3 години. Після цього дитину ще кілька днів залишають в дитячому садку лише до обіду.
Якщо малюк плаче вранці під час розлучення з батьками, не впадайте у відчай – коли ви підете, вихователь зуміє утішити і забавити його, а невдовзі все увійде в належний ритм. Цікаві заняття, іграшки, можливість гратися з іншими дітьми згодом зацікавлюють дитину і вона звикає до дитячого садка.
Шановні мами й тата! Готуйте дітей до вступу в дитячий садок правильно і заздалегідь – цим ви полегшите процес звикання своєї дитини до нових умов життя поза домівкою, збережете її здоров’я і свої нерви.
Компоненти для повноцінного розвитку дитячого організму.
Раціональне харчування є невід’ємною складовою здорового способу життя та одним з чинників підвищення резистентності організму до більшості інфекційних і неінфекційних захворювань у дітей раннього та дошкільного віку.
Неправильне харчування дитини є причиною різноманітних порушень травлення, що негативно відбивається на стані імунної системи. Останнім часом значно зросла кількість дітей, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту, у тому числі дисфункціональні. Як правило, саме таких дітей зараховують і до групи тих, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання.
Через патологію шлунково-кишкового тракту, що зумовлює різні види порушення травлення, у дитини розвивається дисбіоз (або ж дисбактеріоз) кишківника. Саме у кишківнику знаходиться багато лімфатичних фолікулів, 60% яких формують імунну систему. Внаслідок порушення травлення в організмі накопичуються токсини, що виснажують імунну систему. До того ж через дисбіоз кишківника дружня мікрофлора пригнічується, а патогенна й умовно патогенна — зростає, що збільшує навантаження на імунну систему організму та знижує його захисні функції. Отже, бачимо досить чіткий зв’язок між порушенням травлення і зниженням опору організму інфекційним захворюванням.
До того ж часто хворіють ті діти, які страждають на різні види алергії, зокрема харчову. Схильність організму до алергічних реакцій свідчить про неправильну роботу імунітету. Нераціональне харчування лише посилює ймовірність появи алергії та спричиняє дисбаланс в імунній системі. Як наслідок — дитина частіше хворіє.
Рекомендації щодо правильного харчування дітей, які часто хворіють
На що слід звернути увагу при формуванні раціону дітей, які часто хворіють? По-перше, на якість продуктів. Саме використання якісних продуктів харчування, багатих на мікроелементи та вітаміни, убезпечить організм дитини від частих випадків захворювання. По-друге, на спосіб зберігання продуктів і їх відповідність термінам зберігання.
В останні роки зросла кількість дітей, хворих на латентний (прихований) залізодефіцит, одним із проявів якого може бути саме підвищена хворобливість дитини. Результати обстежень таких дітей показують рівень гемоглобіну у межах норми — близько нижнього значення норми (для дітей 1-2 років нижнє значення норми — 105 г/л, для дітей 3-6 років — 110 г/л) або неістотно знижений. Тому необхідно слідкувати за тим, щоб до раціону дітей, які часто хворіють, входили продукти з високим вмістом заліза (див. Перелік продуктів із високим вмістом заліза).
При укладанні меню для дітей, які часто хворіють, слід також звернути увагу на спосіб кулінарного оброблення продуктів. Страви мають бути максимально простими: смаження слід уникати.
Окрім якості продуктів, слід звертати увагу і на достатню енергетичну цінність. Добовий калораж має відповідати віковим потребам дитини і формуватися за рахунок продуктів, що максимально легко засвоюються: молочні і кисломолочні продукти, різні види круп (насамперед вівсяна, гречана, пшоняна), нежирні сорти риби і птиці, яйця, овочі та фрукти.
УВАГА, БАТЬКИ! Не можна годувати дитину силоміць, особливо хвору. Під час інфекційного захворювання печінка дитини бере активну участь у синтезі антитіл, і не слід «відволікати» її від цієї важливої справи. Якщо прийшовши з дошкільного закладу, хвора ди тина відмовляється від вечері, не слід примушувати її. У першу добу захворювання ГРВЗ можна пропонувати дитині лише тепле пиття — воду або чай. Печиво, цукерки та інші легкозасвоювані вуглеводи у цей період вживати не бажано.
Дошкільний навчальний заклад №60, 2019 | Всі права захищено Design & Developed by Buy Wordpress Templates