З перших днів життя дитину повинне оточувати повноцінне мовне середовище. Старайтеся в повсякденній діяльності використовувати правильну мову, називайте свої дії, предмети домашнього побуту під час пильнування немовляти, при цьому давайте йому можливість бачити вашу особу, спостерігати за вашою артикуляцією.
⠀Чому у одних дітей в 5 років мовлення, як у дорослої людини: чітке, розгорнуте, багате на різноманітні слова, а у іншої, тільки-тільки почала набирати темп?⠀
Які ж фактори впливають на розвиток мовлення?⠀
Соціальний компонент. Це по суті, сім’я. Велика кількість знань та умінь закладаються в ранньому дитинстві. Як звичка, як рутинні вміння самообслуговування, як спосіб життя. Спочатку дитина спілкується з дорослими за допомогою емоцій, крику, а потім його потреби зростають. В результаті, важливо, щоб в процесі спілкування, дорослий став особливим партнером для дитини. Тоді діти почнуть наслідувати як мовлення, так і дії своїх дорослих.
Якщо в дитини, рідні дорослі не сформували цікавість до читання, важко уявити, що коли дитина підросте, то раптово полюбить цей процес, як хорошу звичку.
Емоції. Вони дають нам силу та наполегливість чи , навпаки, заставляють відмовитись від задуманого. Чим краще ми розуміємо свої емоції, тим краще можемо керувати своєю поведінкою. В дитинстві всі ми дуже емоційні, тому важливо не тільки не втратити емоційний зв’язок з близькими людьми, але й з допомогою емоцій сформувати мовлення – комунікаційні та розмовні вміння.
Фізіологічний компонент. В першу чергу – це природній слух, здоровий зв’язок між головним мозком та моторикою. Також, важливими є навички самообслуговування, рівень фізичної підготовленності, стану здоров’я, правильної статури та осанка. Як почати розмовляти і про що, якщо не навчився користуватися туалетом та тримати ложку, класти іграшки на місце та одягатися-роздягатися, відповідно віку.
Як, не узгодивши роботу рук та очей, рук та ніг, вуха та рота, почати свідомо ставити питання, розвивати пізнавальну активність?
Анатомічні особливості. В першу чергу – це будова артикуляційного апарату. Особливості під’язикової зв’язки («вуздечки») можна побачити відразу після народження дитини. Якщо дитина погано смокче , швидко втомлюється, часто повертає молочко назад – причина, щоб звернутися до спеціалістів. То ж, коротка «вуздечка» – це не тільки про смоктання.
У язика: аномалії розміру (макро- чи мікроглоссія), форми (аплазія и аглоссія, розщеплений язик), прикріплення (анкілоглосія), або сукупність цих проблем.
У піднебіння: дефекти та деформації (розщелини, деформації, стан оточуючих тканин, включаючи рубцювання)
У гортані – нейрогенні аномалії розвитку.
У голосових складок – парези та т.і.
Великий блок проблем пов’язаний з диханням. Воно має бути правильним – носовим, не інфантильним. Вдих і об’єм повітря достатній для повноцінного мовлення. Видих плавний, дозований. В разі виявлення проблем, необхідно обов’язково консультуватись з неврологом, лором, ортодонтом та педіатром.
Також необхідно перевірити та виключити всі вроджені дефекти, виявляти захворювання чи схильність до них, а також, попереджувати розвиток будь-якої хвороби. При виявленні відхилень – виправити анатомічний дефект, позбутися проблеми та підготуватися до послідуючої корекції.
Все взаємопов’язано. Недарма мовлення називають «сигнальною системою». Чуючи неправильне мовлення дитини, у вас є шанс, на ранніх стадіях, виявити більш серйозні проблеми зі здоров’ям дитини.
Фактори можуть бути різні, та коли ви чуєте мовлення своєї дитини на фоні мовлення інших дітей і воно відчутно відрізняється в гіршу сторону – варто звернутись до спеціалістів. Не чекайте, що «само пройде» чи «дитина виговориться», хоча і таке можливо. Але якою ціною???
Язик — це унікальний, надзвичайно витривалий і сильний м’яз, що складається з 8 м’язів, які працюють разом для мовлення, ковтання, жування та відчуття смаку, і є важливим індикатором загального здоров’я завдяки своїй швидкій регенерації та унікальній структурі, як у відбитка пальця.
Язик – природний механізм для правильного ковтання. А що, якщо він не виконує свою роботу?
Язик – це не просто м’яз, що допомагає нам говорити чи їсти. Він відіграє ключову роль у формуванні правильного прикусу, розвитку щелеп і навіть у загальному стані здоров’я.
Що відбувається, коли язик не виконує свою функцію?
Якщо язик постійно лежить низько (наприклад, через звичку дихати ротом або коротку вуздечку), він може створювати зворотний тиск на зуби і тоді зубний ряд, ніби, висунутий з рота, а ще він не стимулює розвиток піднебіння, і щелепи можуть розвиватися неправильно. Це може призвести до:
Що робити?
Найперше, звернути увагу на положення язика в роті вашої дитини. Працювати над функцією язика! Тобто, спонукати дитину правильно, з допомогою язика та губ забирати їжу з ложки чи вилки, багаторазово перегортати язиком їжу у роті, ретельно її пережовувати та ковтати невеликими порціями, без лишніх рухів та гримас обличчя. Вчити дитину робити вдих носом, а видих ротом. Слідкувати, щоб дихаючи, дитина тримала рот закритим, а язик в цей час був у «точці спокою» за верхнім зубами. Ця повсякденна «терапія» допоможе навчити язик займати правильне положення, сформує здорове ковтання та правильну звуковимову.
Як працює язик у нормі?
У правильному положенні, язик під час спокою торкається піднебіння, а під час ковтання створює м’який тиск, який сприяє нормальному росту верхньої щелепи. Це важливо для гармонійного розвитку обличчя, дихання носом і здорового прикусу.
З назви зрозуміло, що таке харчова вибірковість, але все ж конкретизуємо:
•Дитина їсть лише кілька «улюблених» страв і категорично відмовляється пробувати нове.
•Вона може відмовитись від їжі, навіть якщо дуже голодна.
•Її лякає/викликає огиду новий вигляд їжі на тарілці.
•Вона вибирає продукти за кольором, текстурою або формою (наприклад, їсть лише біле або тільки хрустке).
•Якщо страва приготована інакше (інша форма макаронів, новий посуд), вона її не їсть.
•Дитина не любить торкатись їжі руками, їсть лише ложкою/виделкою, або навпаки, залізо в роті викликає неприємні відчуття.
•Є продукти, які вона не переносить навіть на запах.
•Дитина скаржиться, що їй неприємно «гризти», «жувати», «торкатись» їжі.
•В неї гіперчутливість до текстур — м’яке, слизьке, кашоподібне викликає відразу.
Зв’язок з мовленням:
Харчова вибірковість — це не про «примхи в їжі». Вона часто пов’язана з:
• гіперчутливістю в ротовій порожнині;
• слабким розвитком м’язів ;
• труднощами з ретельним пережовуванням, а відповідно і ковтанням певних текстур;
• сенсорними порушеннями.
Причин для цього є дуже багато, наслідки негативно впливають на розвиток всього дитячого організму, але перше що ми помічаємо – порушення в розвитку мовлення.
М’язова слабкість та дисбаланс: недостатній тонус м’язів язика, губ, щік. Недорозвиток жувальних рухів, що впливає на жування, ковтання, артикуляцію та міміку. Не треба забувати, що за жування та ковтання відповідають ті самі м’язи, які слугують активній артикуляції і формуванні артикуляційних укладів різних звуків мовлення.Після 6 місяців щелепам дитини потрібне навантаження, щоб:
Жувальні м’язи слабкі → рот відкритий → язик опускається → піднебіння звужується → прикус псується → звуки вимовляються неправильно. Для логопедів харчова вибірковість це не про їжу, а про жувальне тренування. Коли дитина починає їсти не перемелені продукти, розжовує шматочки твердої їжі, п’є з чашки, а не з поїлки чи соски, знімає їжу з ложки губами, то вона тренує м’язи щелепи, м’язи щік, губ та отримує сенсорний досвід. Недарма поява лепету, перших слів дитини тісно пов’язані з розвитком артикуляційної та загальної моторики. Як тільки у дитини з’являються різці, варто одразу давати їй продукти, які легко розламуються або кришаться.Якщо ж дитина, з будь яких причин має проблеми з розвитком артикуляційного апарату, то логопед в своїй корекційній роботі буде застосовувати різні методи корекції, в тому числі буде працювати і над вдосконаленням жування, ковтання, дихання, застосовуючи все, що може посилити роботу жувальних м’язів, збільшити об’єм рухів язика, вдосконалити процес ковтання..
Що можна порадити батькам малюка, (окрім силіконових жувальних кілець), для розвитку навичок жування та сенсорних відчуттів вже з 6-7-8 місяців?*Морква, селера, спаржа (товстий шматок) – для чесання, смоктання, НЕ для їжі*Серцевина ананаса – волокна для смоктання*Кісточка манго – гладка, зручна для гризіння*Реберце – велике, зачищене від дрібних осколків, ТІЛЬКИ гризти, під наглядом*Кістка (гомілкова, індичка/курка) – ціла, велика, без уламків, під наглядом*Сушені манго, папая – без цукру, для розминання ясен
Запам’ятайте: Продукти, які використовуються для тренування жувальних м’язів потребують правильної обробки та дотримання техніки безпеки. Важливо ретельно мити, деякі обдавати окропом або коротко проварювати, зберігати в чистих умовах і давати дитині лише під наглядом дорослого.
Що може використати логопед: спеціальні жувальні тренажери, трубки, ложечки, іриски, або желейні цукерки(зі згоди батьків) сухофрукти (за бажанням дітей), тощо.Щелепи працюють → зміцнюються м’язи → обличчя росте правильно → прикус здоровий → мовлення розвивається правильно.