Цільові спостереження й експериментальні дослідження показали, що негативні наслідки в особистісному розвитку дитини, яка зростала в умовах переважно негативно емоційно-забарвленого спілкування з оточенням, є незворотними. Це насамперед позначається на такому базовому новоутворенні психіки дитини, як довіра до близького оточення і світу в цілому. Тому постає золоте правило: дитині з перших днів життя 24 години на добу вкрай потрібна любляча мама. Забагато любові не буває. І це не просто присутність дорослого та грамотний догляд. Мова йде про емоційний контакт, в основі якого — двосторонні стосунки. Це означає, що дитина почувається об’єктом зацікавленості, симпатії, її почуття співзвучні з почуттями близької людини. Такі відчуття і переживання можуть виникнути лише у відповідь на вияв справжньої материнської любові до дитини — всіма вербальними і невербальними способами. Часто зустрічаємо позицію навіть люблячих батьків, що, мовляв, дитина-немовля ще нічого не розуміє і їй байдуже, яке емоційне забарвлення мають контакти з оточенням, має значення лише ступінь їх фізичної досконалості (догляд). А це може успішно реалізовувати й няня. Та психологи давно довели небезпечність такого ставлення. Шкода, що над цим не замислюються потенційні батьки. Адже відомо: навіть в умовах нейтрального емоційного контакту (а тим паче неприязні оточення) дитина значно відстає в розвитку, і не лише емоційному. Непоодинокі випадки і повної втрати здатності до встановлення емоційних контактів з оточенням.
Треба також пам’ятати, що моделі поведінки дорослої людини закладаються в дитинстві. І виробляє ці моделі дитина із мозаїки картинок поведінки близьких дорослих. Щира, відверта, емоційно насичена батьківська любов для дитини — найпотрібніше задоволення з-поміж усіх можливих. Не дивно, що ситуації сильного вияву батьківської любові яскравими образами виринають в нашій пам’яті впродовж усього життя.
Всі ми знаємо, як нас надихають позитивні емоції, як заряджають енергією, активізують захисні сили організму, стимулюють внутрішні сили особистості, породжують ініціативні творчі дії. А от що саме такі емоції мають супроводжувати взаємини дорослих та дітей, часто забуваємо. А варто бути більш чуйними до дитини, особливо коли вона лише пізнає життя в соціумі.
Та чи багатьом дітям пощастило мати такі хвилини спілкування з близькими? І чи замислюються самі дорослі над тим, з яким настроєм вони залишають дитину в дитячому садку, скільки дають їм марних обіцянок, як часто поводяться грубо?
Найбільш «завантажені» дорослі відводять дітям вранішні й вечірні хвилини. Це ті хвилини, коли дорослі точно з дитиною. Чому ж ми не вміємо виявляти і дарувати дитині всю палітру батьківської любові? Адже наповнювати дитину негативними емоціями, коли вона засинає чи, навпаки, вранці прокидається, ми вміємо майстерно. Подумати ж про те, що дитина із зіпсованим настроєм мусить цілий день жити в колективі дитячого садка, більшість забуває.
Можливо, це і дріб’язкові ситуації в загальному контексті життєдіяльності дитини, але вони слугують пусковим механізмом для цілого ланцюжка інших негативних проявів у поведінці дитини. Адже негативні емоції зумовлюють збої в діяльності нервової системи, пригнічують фізичний і психічний стан дитини, а звідси — і прояви дезадаптованої поведінки.
Отже, маємо пам’ятати, що емоційне спілкування з дитиною є особливою умовою її розвитку в період дошкільного віку, а її фоновий настрій упродовж дня визначає не лише психосоматичне здоров’я, а й становлення особистості.
Дошкільний навчальний заклад №60, 2019 | Всі права захищено Design & Developed by Buy Wordpress Templates