Граматика дисципліни

Граматика дисципліни 

  • Перше правило — тілесне покарання неприпустиме!
  • Давайте добрі приклади. Поводьтеся так, щоб дитина не бачила суперечностей у ваших словах і діях.
  • Чітко визначайте межі дозволеного. Погодьте з чоловіком (дружиною) спільну лінію поведінки, щоб не сперечатися в при­сутності дитини. Потім поясніть їй сутність обмежень.
  • Виявляйте наполегливість. Визначив­шись щодо меж дозволеного, твердо вимагай­те дотримання встановлених вами правил без жодних відступів.
  • Виявляйте сталість. Якщо сьогодні дозволили дитині щось зробити або взяти, забудьте про післязавтрашню заборону, якщо повториться така сама ситуація.
  • Вводьте в «уроки дисципліни» гру. Така ситуація передбачає перетворення нудного повчання у захопливе заняття.
  • Відвертайте увагу. Якщо дитина ве­редує, переводьте її увагу на щось приваб­ливе для неї. Наприклад, дайте їй у руки старий транзистор, який вона може спокійно доламати, полишивши телевізійний пульт. Замість штовхати сусідську дитину, нехай робить це з м’ячем або подушкою.
  • «Фізичне усунення». Якщо вам не подо­бається постійне посягання на ваш улюблений порцеляновий сервіз, простіше прибрати його з очей малого пустуна.
  • Зробіть оселю безпечною. Облаштуйте квартиру так, щоб дитина могла гратися і обстежувати всі цікаві їй місця без вашого постійного « не можна».
  • Засуджуйте не дитину, а її вчинки. Краще скажіть «Не люблю, коли ти б’єш чашки з дорогого сервізу», аніж «Який же ти  незграбний (неслухняний тощо)».
  • Повторення — матір навчання. Навіть найкмітливіша дитина одразу не запам’ятає всі заборони й накази. Голов­не — не лінуватися й частіше пояснювати суть усталених у родині обмежень і правил поведінки.
  • У дітей коротка пам’ять. Робіть пус­тунові зауваження одразу, коли він завинив, бо інакше він не зрозуміє й не запам’ятає уроку.
  • Не читайте довгих нотацій. Одне ко­ротке зауваження набагато ефективніше.
  • Пояснюйте дитині мотиви вашої по­ведінки, якщо вона не розуміє, чого ви хочете від неї й чому.
  • Залучайте дитину до прийняття рі­шень. Радьтеся з нею, цікавтеся її думкою, запропонуйте на вибір два виходи зі склад­ної ситуації й разом обговоріть найкращий. Розмірковування — також своєрідний ма­невр для відвертання уваги.
  • Запобігайте конфліктний ситуа­ціям. Краще відвернути її, аніж потім шу­кати вихід. Скажімо, вирушаючи у подо­рож, візьміть для кожної дитини улюблені іграшки.
  • Будьте поблажливими до непосид. Ма­лята не можуть тихо сидіти на концерті або слухняно йти біля вас на прогулянці.
  • Любіть дитину. Якщо ви звертаєте на неї увагу лише тоді, коли вона вередує, б’ється чи кусається, не сподівайтеся на гарні результати від спонтанних виховних заходів.